Ну що ж, я більш менш оклемался і готовий розповісти=)зробив норматив жж, один з нормативів в мотоспільноти, який нічого не дає і ні до чого не зобов’язує, чисто для себе. Суть нормативу-проїхати 1610км менш ніж за 24 години.розшифровується норматив-залізна жопа=) подивився списки тих хто вже ганяв так, і скільки часу це зайняло.дані були від 16 до 23 годин, хто як вощем.я згадав дорогу нч-мск-спб, і прикинув що в цілому, при такому ж розкладі, в 16-18 годин можна спокійно і без гемора доїхати. Ну і вирішив спробувати.скажу відразу, норматив я виконав, але якою ціною (тут фотку таноса і гамори можна увіткнути)
З квартири в спб я вийшов в 5 ранку, в 5:20 заправився, взяв дані свідка (за правилами нормативу) ну і рвонув.спб-мск пролетіли лайтово, хороша дорога дозволяє більшу частину часу їхати ~140.спб — мск зайняло 6 годин.на під’їзді до мск включив навігатор і зібрав купу пробок від солнечногорска і хімок до мкада, з’їзд на цкад я як то прощелкал, ну і погнав так.пробки вимотують, на об’їзд мск пішло години 1.5-2 точно.вирвавшись, прибрав навігатор (я ж далі дорогу знаю, їздив *рукалицо*), знову набрав крейсер в 140 і гнав до нижнього новгорода. Теж все лайтово, дорога придатна, погода хороша.і ось на об’їзній ніно бачу покажчик на казань і сміливо звертаю туди (не робіть як я, зупиніться і чекніте по навігатору), вощем звернув я на стандартну м7, але яка потім якимось дивом, на деякий час стає е22, спочатку все круто, вона значиться магістраллю і там і дві смуги тобі, і 110 дозволених, але кілометрів через 50 це все закінчується і починаються ремонти і пробки, саме капсом.без перебільшення пробка тягнеться кілометрів на 100, стоять фури, легковики, навіть двох мотоциклістів.а мені т горить, у мене ж норматив. Тихенько погнав вощем. Узбіччя там без асфальту, що на моєму моті зовсім не комфортно, тому вибір припав на зустрічну.і ось так зі швидкістю 10-20, постійно заниривая в свій ряд я котив, акуратно, без геройства, просто котив. Ця ділянка відняв ще години 2.це дуууже важко стільки рухатися по пробках, постійно в напрузі, моніторити і зустрічну і стоїть потік (щоб ніхто мені в голову камазовскую двері не відкрив). Так, це порушення, я розумію, але, і ви зрозумійте, залишся я стоять там, я б тільки зараз виїхав би з неї, там жесть, хз як там фури і легковика. Ну і природно я не бидлив, ну тобто зустрічка від мене ніякого дискомфорту не отримувала, спокійно роз’їжджалися.все, з ніно виїхав, без сил, але дорога вільна, відкрутив і покотив у звичному темпі.і так, вже стало темніти.і тільки коли я приїхав на заправку, побачив час (було щось близько 21) і покажчик з кілометрами до казані, я зрозумів що я в лайні (ось тут можна увіткнути комісара жебера, з таксі, ” ми в лайні!»)
Тільки до казані залишалося 300км, а до човнів все 500, а стан у мене таке що ось хоч щяз лягай під мот.але, спати не хотілося, хотілося саме розслабитися, щоб вся напруга пішла.мозганул що до казані в цілому можна доїхати, якщо сісти на хвіст якомусь крутому поцику на бумері/мерсі/дикої пріорі, щоб слідом за ним, по перевіреній дорозі і при нормальному освітленні гнати в звичному темпі. Світла на моті катастрофічно не вистачає.благо такий знайшовся, бідолаха мабуть вирішив що я його переслідую, бо спочатку ми їхали комфортні 120-130, потім поступово темп зріс до 150-160, ну куди стандартному сиду, з його вагою, змагатися з варькою.вощем коли темп дійшов до 200, чол зрозумів що звалити не вийде і їхати нам в парі.так ми долетіли практично до казані, знову ремонт дороги, знову пробка перед реверсивним світлофором.там ми вже з цим водієм поспілкувалися, він зрозумів мої мотиви і рушили далі. Проїхали кілометрів 50 і знову пробка, і це ~11 вечора.тут вже я стояти не став, рушив тихенько як раніше, по зустрічці, тим більше вона була зовсім порожня…причина — аварія, фура там раскорячілась, і ось поки гайци там всі необхідні справи робили, обидві сторони руху стояли.під’їжджаю, вощем, до початку, а наша смуга повністю вільна, тобто, проїхати можна.але люди то стоять, мож гайци заборонили, або чого, вирішив запитати у чола стояв найпершим, глушу мот, підходжу до газельке, а водила там спить! мабуть поки фуру там по дорозі елозили, щоб запустити рух, цей щиглик закемарив о_ои хз скільки вони там вже стоять, з чистою смугою, і скільки б ще стояли, якби я його не розбудив своїми питаннями.все, в казані, заїжджаю на заправку в ~23: 30, дико задубівши, вирішив таки натягнути термуху, ну і дощовик зверху, бо туман в низинах опустився такий, що на візорі проступали краплі.так, вже тоді я хотів все кинути і залишитися в казані, але до виконання нормативу не вистачало близько 150км, другий раз на цю авантюру я б не підписався.вбравшись рву далі, і буквально хвилин через 30 зарядив дощ…мало тобі на сьогодні гемора, ось тобі дощ на всю фінішну пряму.кароч до підсумкової заправці, я під’їхав настільки заебавшись, що дещо як сповз з мота, заправився, попросив дані у свідка, попутно пояснивши що таке жж, і нахер все це треба взагалі. Мені здається, що після ось таких ось пояснень зі звичайними людьми, суспільство зміцнюється в думці – »все байкери ебануті”.кароч, норматив я здав, проїхав спб-нч, за 21 годину.розумію що вибрав не кращий місяць, дощі, темніє рано і тд, так вийшло=) мож і маршрут можна було підібрати краще.особисто для мене це було дуже важко. Другий раз я на таке не підпишуся.здав, спробував, все, більше не хочу: d
